Водоплавні і навколоводні птахи долини річки Верещиці

Водоплавні і навколоводні птахи є невід’ємною складовою водно-болотних екосистем. Харчуючись водними рослинами, безхребетними, рибами, вони є важливою ланкою, що замикає кругообіг фосфору на землі. В результаті своєї життєдіяльності водно-болотні птахи збагачують водне середовище біогенними речовинами, які необхідні для живлення фітопланктону і зоопланктону, вищих рослин, тим самим сприяють підвищенню біологічної продуктивності водойм.

Доволі багатою є фауна птахів  каскаду штучних водойм (ставів) долини річки Верещиці, що в околицях села Лелехівка та селища міського типу Івано-Франкового, які простягаються уздовж території Яворівського національного природного парку та заповідника «Розточчя». У межах цих водно-болотних угідь гніздиться та зупиняється на відпочинок під час весняної і осінньої міграції близько 60 видів водоплавних і навколоводних птахів, зокрема: 17 видів гусеподібних, 4 види пірникозоподібних, 7 – лелекоподібних, 6 – журавлеподібних та 22 види сивкоподібних.

Нижче наводимо коротку характеристику видів птахів, які найчастіше можна спостерігати на рибогосподарських і рекреаційних ставах долини річки Верещиці.

Пірникозоподібні (норці) - це спеціалізована група водоплавних птахів середніх і невеликих розмірів. На ставах долини річки Верещиці зустрічаються такі види як пірникоза велика, пірникоза сірощока, пірникоза чорношия та пірникоза мала. Ці птахи добре пірнають, занурюються на глибину до 7 м, під водою можуть перебувати до 3-х хвилин. Майже усе життя проводять на воді. На сушу виходять вкрай рідко. В час розмноження утворюють гніздові пари. Гнізда будують плаваючі посеред водяної рослинності. Живляться в основному тваринною їжею – комахами, молюсками, пуголовками, дрібними земноводними, рибою. У невеликій кількості споживають насіння водяних рослин.

Гусеподібні – багаточисельна група водоплавних птахів великих (лебеді, гуси) і середніх (качки) розмірів. На водоймах долини р. Верещиці зустрічаються: лебідь-шипун, гуска сіра, крижень, попелюх, чернь чубата, чирянка велика, чирянка мала. Рідше трапляється чернь білоока, нерозень, широконіска. Під час весняної і осінньої міграції можна побачити гоголя, свища, шилохвоста тощо.

Лебідь шипун – найбільший птах наших водойм, вагою до 13 кг. Утворює міцні пари упродовж усього життя. Живиться в основному водяною рослинністю Чисельність виду постійно збільшується. Окремі зграї цих птахів залишаються у нас зимувати.

Гуска сіра – другий після лебедя за величиною водоплавний птах, вагою - 3,5-4,5 кг, окремі особини досягають 6 кг. Раніше цей вид на ставах зустрічався лише під час міграції, проте в останнє десятиріччя регулярно відмічається на гніздуванні і чисельність поступово збільшується. Кладку насиджує самка, самець постійно тримається біля гнізда на сторожі. Гуска сіра живиться виключно рослинними кормами.

Крижень – качка великих розмірів - вага від 0,8 до 2 кг. Добре виражений статевий диморфізм. Самець у шлюбному оперенні яскраво відрізняється від самки. Постійних пар не утворює. Самець участі в висиджуванні і догляді за пташенятами не приймає. Живляться ці качки рослинними і тваринними кормами. Крижень є найчисленнішим видом із ряду гусеподібних. Значна кількість цих птахів зимує на незамерзаючих водотоках.

Попелюх – за чисельністю і розмірами дещо поступається крижню. Характерною особливістю цієї качки є те, що вона добре пірнає і достатньо довго може перебувати під водою. У місця гніздування прилітає значно пізніше за крижня. Після утворення пар самки влаштовують гнізда на сплавинах, завалах очерету, рідше на березі. Пташенята вилуплюються у першій декаді червня. Живляться ці качки рослинними і тваринними кормами.

Чернь чубата – качка середніх розмірів, вага - 0,7-1,4 кг. Доволі численним цей вид є під час весняної міграції. Незначна кількість особин виду залишається тут гніздуватися. Гнізда влаштовує неподалік води - на плаваючих сплавинах, купах очерету, острівцях. Ця качка дуже добре плаває і пірнає. Їжу добуває пірнаючи на глибину 3-4 м. Чернь чубата живиться здебільшого тваринними кормами: дрібною рибою, молюсками, личинками комах тощо.

Чернь білоока – рідкісний, занесений до Червоної книги України вид. На ставах щороку відмічається 1-2 гніздові пари. По забарвленню пір’я чернь білоока подібна до черні чубатої, проте помітно менша за розмірами (вага 0,4-0,6 кг). За гніздовою біологією і живленням близька до чубатої черні.

Нерозень (качка сіра) – качка доволі подібна на крижня, однак дещо менша за нього (вага 0,7-1,3 кг). В останнє десятиріччя чисельність нерозня суттєво скоротилася, через що вид занесено до Червоної книги України. На ставах трапляється лише під час весняної і осінньої міграції. Живиться переважно водяною рослинністю, тваринні корми займають помітне місце лише в літній період року.

Чирянка велика – найменший представник гніздових видів гусеподібних, вага дорослих особин становить 280-500 г. Зустрічається як на гніздуванні так і під час міграції. В окремі роки буває достатньо численною. Живиться здебільшого тваринними кормами.

Чирянка мала – не є гніздовим видом ставів, однак досить масово зустрічається під час весняної і осінньої міграцій. Це найменша качка, вагою лише 250-450 г.

Широконіска – нечисленний гніздовий птах каскаду ставів. Вага дорослої особини – 600-800 г. Селиться здебільшого в заплавах. Має характерний великий і широкий дзьоб. Основу харчування виду складають дрібні молюски, ракоподібні, водяні комахи і їхні личинки.

Лелекоподібні – птахи великих і середніх розмірів. Більшість видів тісно пов’язана з водою. Із ряду лелекоподібних на ставах верхньої течії річки Верещиці зустрічаються: чапля сіра, чепура велика, чапля руда, бугай, бугайчик, лелека чорний і лелека білий.

Чапля сіра - великий птах вагою 1,5-2 кг. Самки дещо крупніші за самців. Гніздиться колоніями. Гнізда влаштовує на деревах, високих чагарниках та в заростях очерету. Велика колонія цих птахів гніздиться поблизу адміністрації природного заповідника «Розточчя» (заказник «Янівські чаплі»). Сірих чапель можна побачити упродовж усього року, оскільки значна кількість цих птахів залишається на зимівлю. Живляться птахи різноманітною тваринною їжею: комахами, рибою, раками, жабами, пуголовками, плазунами, дрібними гризунами тощо.

Чепура велика – птах з характерним білим забарвленням вогою 1,5 кг. Надає перевагу відкритим плесам озер, ставів і рік зі слабкою течією. Раніше чепура велика зустрічалася у нас лише під час міграції. Останніми роками вид спостерігається на гніздуванні. Для гніздування вибирає важкодоступні зарості очерету і рогозу. Гніздо влаштовує на заломах очерету, проте бувають випадки гніздування на деревах. Живиться чепура рибою, жабами плазунами, дрібними гризунами, а зрідка і дрібними молодими птахами.

Бугай – чапля середніх розмірів вагою близько 1 кг. Веде доволі потайний спосіб життя. Виявити птаха можна за характерним голосом. Гнізда влаштовує в заростях рогозу і очерету. Живиться тим, що й інші чаплі. На Янівських і Лелехівських ставах зустрічається упродовж гніздового періоду і міграцій.

Лелека чорний – рідкісний «червонокнижний» вид. На ставах можна зустріти як місцевих, так і перелітних птахів. У вересні під час міграції трапляються зграї із кількох десятків птахів. Лелека чорний гніздиться на деревах в глухих куточках лісу, однак кормитися вилітає здебільшого на водойми. Споживає жаб, плазунів, рибу, комах, дрібних гризунів тощо.

Пастушкові – птахи дрібних і середніх розмірів. Заселяють зволожені місцевості і водойми з густою рослинністю. У долині ріки частіше можна зустріти лише два види - лиску і курочку водяну. Інші види пастушкових побачити важко, оскільки вони рідко виходять на відкриті місця.

Лиска – один із найбільш численних водоплавних птахів каскаду ставів р. Верещиці. Восени вага птахів досягає 1 кг. Забарвлення пір’я майже чорне із сірим відтінком. Лиска є найбільшим за розмірами птахом із родини пастушкових. Селиться на неглибоких водоймах із заростями очерету і рогозу. На берег виходить зрідка. Добре плаває і пірнає. Під час гніздування утворює пари. Харчується лиска здебільшого водними рослинами.

Курочка водяна – дрібний птах вагою 200-300 г. Забарвлення курочки майже подібне до лиски. Заселяє здебільшого невеликі - порослі водяною рослинністю водойми. Добре плаває, пірнає і швидко бігає. Гніздо влаштовує на стеблах очерету, рогозу, або іншої рослинності. Живиться переважно комахами.

Мартинові – птахи дрібних і середніх розмірів. Гніздяться на водоймах або неподалік них. Їжу добувають переважно у воді. Більшість видів утворє гніздові колонії.

Мартин звичайний – численний гніздовий вид ставів долини р. Верещиці. Це птах невеликих розмірів, вага 250-400 г. Гніздиться колоніями у важкодоступних місцях. Живиться в основному тваринними кормами: рибою, комахами, дрібними гризунами, дощовими червами. Рибу мартин ловить лише з поверхні води.

Мартин жовтоногий – птах середніх розмірів, вагою 0,6-1,3 кг. На ставах є гніздовим, перелітним і зимуючим. Гніздиться здебільшого колоніями. Живиться тим, що й мартин звичайний.

Крячок білощокий – досить багаточисельний вид ставів. Гніздится колоніями.

Сивкові – птахи дрібних і середніх розмірів. Дзьоб видовжений. Заселяють зволожені місцевості. Живляться в основному тваринними кормами.

Чайка – птах невеликих розмірів, вага 200-250 г. На голові має характерний довгий чубчик. Весною прилітає доволі рано, коли ще лежить сніг. Після весняного прильоту можна спостерігати токові польоти, які супроводжуються характерними криками «чі-ві» Гнізда влаштовує на відкритих місцевостях – луках, полях, берегах водойм. Харчується комахами, личинками, червами.

Пісочник малий – дрібний кулик вагою 30-40 г. На ставах частіше зустрічається у вересні - під час спуску води.

Баранцеві – птахи з характерним довгим дзьобом, дрібних і середніх розмірів. Заселяють зволожені і мокрі прибережні біотопи. Харчуються здебільшого безхребетними.

Баранець звичайний – невеликий кулик вагою 100-150 г. Мешкає в заболочених місцевостях. На заболочених берегах ставів зустрічається з кінця березня до листопада. Окремі особини залишаються зимувати. Весною під час токування видає характерні звуки «бекання», подібні до голосу вівці. Живиться червами, комахами, слизнями. У невеликій кількості споживає насіння болотних рослин.

Коловодник лісовий – птах вагою 70-100 г. Заселяє лісові водойми і болота, нерідко гніздиться в старих гніздах ворон, дроздів або інших птахів, часто сідає на гілки дерев. Цей вид регулярно гніздується у районі «Чорних озер».

Коловодник звичайний – досить поширений у нашій місцевості кулик. За розмірами дещо більший за коловодника лісового. Заселяє болота і зволожені луки. На ставах буває доволі численним під час спуску води.