- Тут починають свій рух численні річки регіону Розточчя та несуть свої води в басейн Чорного і Балтійського морів.
- До басейну Балтійського моря, течуть річки, що беруть початок на Розточчі: Рата, Біла, Мощанка, Деревенка, Червонець, Кислянка, Свиня, Млинівка, Брюховичанка, Полтва, Марунка річка Шкло та інші
- До басейну Чорного моря несуть води річки тече най північніша ліва притока Дністра – річка Верещиця з допливами Ставчанка і Стара ріка (Домажир).
- Завдяки вододільному розташуванню Розточчя є важливою геологічною, кліматичною, флористичною, фауністичною межею в Європі.
- Деякі види тварин мігрували сюди вздовж річок Чорноморського і Балтійського басейнів. На стику різних фаун мігрували сюди: з Полісся - тайгові види (орябок, снігур, мала мухоловка, чубата синиця, лось). Карпатського походження: довгохвоста сова, глухар, волохатий сич, альпійський і карпатський тритони, плямиста саламандра, червоночерева кумка. З європейських широколистяних лісів: вівчарик-ковалик, сіра мухоловка, зяблик, зеленяк, пугач.
- Тут знаходиться найбільша у межах Розточчя кількість джерел. Максимальна їх густота в районі сіл Дубровиця – Папірня становить 9 джерел/км2. На західних схилах височини раніше зустрічались карстові озера, найвідомішим серед яких було Сива Вода біля смт. Шкло. Його води були насичені сірководнем і мали протягом року постійну температуру 12С.
- Тут же біля витоків річки Кип’ячки знаходився єдиний галицький "гейзер" Парашка, який вибухав струменями води на висоту до 2,5 м через кожні 5-10 хв. Сьогодні ці гідрологічні унікальні місця природи Розточчя втрачено назавжди, внаслідок пониження рівня ґрунтових вод, що відбулись після розробки сірчаних родовищ.