Найстарший Техас (4 місяці), середущий Мустанг (2,5 місяця) та наймолодша півторамісячна Тезора – ці лошата додали драйву та приємних турбот працівникам Центру розведення та збереження нащадків диких коней-тарпанів. Керівниця центру Марія Антоненко розповіла, що лошата почуваються чудово, гарно ростуть і насолоджуються просторами Яворівського національного природного парку. Загалом в центрі доглядають вже дев’ятеро нащадків тарпанів. Один жеребець Троль – тато всіх новонароджених лошат – і п’ятеро кобил.
© Ostap Protsyk
Колись дикі коні-тарпани масово заселяли ліси та степи Євразії, однак поступово людський вплив призвів до їх повного винищення. Згодом науковці-селекціонери у Польщі, де, як і в Україні, проживали останні з тарпанів, вирішили відновити вид. Зробили це так: вишукували по селах коней, які народжувались від змішаних "шлюбів" тарпанів та свійських коней. І далі шляхом їх спарювання між собою добивались потомств, які все більше нагадували своїх предків, поки не досягли максимально наближеного до оригіналу результату. Тарпановидний нащадок диких предків отримав назву польський коник.
У 2009 році польські колеги з Розточанського національного парку, де розводять тарпанів, подарували своїм українським колегам трьох коней – жеребця Троля (ви вже про нього чули – він активно працює татом) і двох кобилок – Турню і Міку.
© Ostap Protsyk
Ці коники справді відрізняються від своїх свійських родичів. Вони виносливіші, не бояться поганої погоди, не вибагливі до їжі – можуть їсти навіть кору. На зиму обростають густою шерстю, яку скидають влітку. І при тому, що мають гени диких предків, гарно співпрацюють з людьми. Можуть і діток покатати, і в господарстві допомогти, - розповідає Марія Антоненко.
Де живуть коники?
Центр розведення та збереження диких коней-тарпанів розташований на екохуторі Мочари. Це дивовижний простір, де є ще і кози, дикі свині. Також тут – відпочинковий простір із каміном, є місце для багаття на вулиці, будиночки для ночівлі та місця для наметів. Є також пасіка.
На території працює музей старожитностей.
Сюди можна приїхати на цілий день або і на вікенд.
Що їсти?
Радимо замовити у місцевої господині яворівський пиріг із борщем та млинці з сиром. Смачно дуже! Куштували і сердечно радимо:)
Їжу замовити потрібно попередньо, контакти – наприкінці публікації.
Або ж можна взяти їжу з собою.
Що для дітей?
Можна замовити майстер-клас із виготовлення воскових свічок чи розмалювання яворівської іграшки. Також можна на конях кататися верхи із нашими інструкторами.
Чи можна заночувати?
Так, є і будиночки, і місця для наметів.
Контакти:
03259 3-31-35, 096 714 18 53 - Марія
Як доїхати?
У селі Дубровиця – поворот на полігон. Тією поганою дорогою слід підніматися чотири кілометри і, не заїжджаючи на сам полігон, двічі повернути праворуч. Так ви потрапите до урочища Мочари, де розташований осередок відпочинку.
Як дійти?
Можна обрати варіант дійти пішки. Розпочніть мандрівку маршрутом "Головний європейський вододіл".